лінь

I -і, ж.

1) Те саме, що лінощі.

2) у знач. присудк. сл., з інфін., розм. Не хочеться, нема бажання.

II -я́, ч.

Дуже міцний, тонкий канат, який звичайно вживається як корабельна снасть.